Ваша корзина
Ваш кошик порожній!
Ви можете зв'язатися з нами через форму або ЗВ'ЯЗАТИСЯ ПРОСТО - внизу сторінки, клікнувши на іконку зручного для Вас способу. ⇓
- Дата публікації: 02.05.2018
На сьогоднішній день, в першу чергу, правильний вибір партнера по бізнесу впливає на право платника податку на кредит з ПДВ – податку на додану вартість, та і в принципі податкові витрати. Тому прояв належної обачності при виборі контрагента – це дуже важливий крок для зменшення ризиків, пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
Відомо, що Державна фіскальна служба України (ГФС України) використовує автоматизовані системи контролю, оцінки ризиків. І якщо ваш контрагент-продавець «не хороший», податківці пред'являть претензії саме кінцевому покупцеві. Тому що він, вибираючи контрагента, діяв на свій ризик. Практика свідчить, що в результаті страждає реальний сектор, адже по суті відбувається перекладання відповідальності на кінцевого споживача, тим самим «обнуляється» принцип персональної відповідальності платника податків.
Принцип персональної відповідальності платника податків полягає в тому, що порушення порядку обчислення і сплати податку контрагентом платника не призводить стосовно останнього ні до яких негативних наслідків.
Можна ще довго рассуждвать про справедливості тієї чи іншої норми або ж практика, тому перейдемо до фактичної сторони даного питання, оскільки дана ситуація може призвести до звинувачень з боку фіскальних органів у податковому шахрайстві, тобто ухилення від сплати податків.
Ухилення від податків, або податкове шахрайство – це свідоме порушення податкових законів, яке карається в залежності від розміру шкоди адміністративними або кримінальними санкціями. Воно може проявлятися в порушенні податкових законів, ведення подвійного обліку, приховування доходів, контрабанди, приховуванні активів.
Для мінімізації комерційних і податкових ризиків до здійснення угоди завжди розумно ретельно перевірити інформацію про другій стороні угоди, а також обставини угоди. Щодо налогообязанного особи, яке дізналося про фактичних обставин правочину (вказують на податкове шахрайство), однак, незважаючи на це, бере участь в угоді, яка може спричинити за собою вчинення податкового шахрайства, згідно нашій практиці і судової практиці, може виникнути підозра в участі в податковому шахрайстві. Для того, щоб уникнути вищезазначеного та розроблені ці інструкції, які допомагають мінімізувати ризики.
Оскільки інструкції носять рекомендаційний характер, а перелік обставин, наведений в інструкції, не є вичерпним, його дотримання не тягне за собою беззастережного права у платника податків і не виключає претензій з боку фіскалів. І як завжди – все залежить від фактичних обставин.
Також важливо враховувати інші незвичайні обставини і рекомендуємо довіряти власній інтуїції і досвіду в якості підприємця. Якщо у вас зберігаються сумніви, рекомендуємо відмовитися від угоди і розглянути варіант пошуку більш надійного партнера.
NB! Вивчіть другу сторону угоди
- Яка історія/загальна інформація про другій стороні угоди?
- Чи здатна друга сторона угоди продати пропонований товар і/або послугу?
- Є правдоподібною вартість угоди?
- Наскільки коректно оформлена документація, пов'язана з операцією?
- Є чи друга сторона правочину платником податку?
Рекомендуємо перевіряти податкові дані та огляд господарської діяльності контрагента, що дозволяє переконатися в порядності другої сторони, а також у обох сторін буде впевненість в тому, що у другої сторони угоди все в порядку з податкових питань.
Обставини, які можуть відхилятися від вашої звичайної господарської діяльності і в сукупності вказувати на вчинення податкового шахрайства:
При використанні різних баз даних, в т. ч. пошукових систем в інтернеті, відображається інформація про сторону правочину або її законно-правових представників, яка може викликати питання, що стосуються довіри в частині сторони угоди і самої угоди. Такою інформацією можуть бути загальнодоступні бази даних, теми, що розглядаються в різних статтях і на форумах, покарання особи, а також вступили в силу негативні судові рішення щодо такої особи. Загальну інформацію про сторону правочину слід перевірити при появі нових партнерів по угоді та/або при здійсненні операцій з високою сумою оподаткування.
Обставинами, що викликають підозри, які стали відомі з отриманої інформації, можуть бути наявність податкової заборгованості, непредставленные податкові декларації, невідповідність сфери діяльності фактичної комерційної діяльності, відсутність діючої юридичної адреси, непредставленные звіти за періоди, часта зміна членів правління/пайовиків/акціонерів/власників, призначення в керуючі органи громадян іноземної держави, відсутність (діючих) контактних даних та/або їх часта зміна, адреса електронної пошти та номер телефону не належать місцевому оператору зв'язку.
Обачний підприємець з'ясує представників другої сторони угоди (наприклад, попросить пред'явити засвідчує особу документ, право представництва) і збереже контактні дані сторони угоди. У разі відмови від ідентифікації сторони угоди підприємець бере на себе ризик того, що пізніше можуть виникнути проблеми при пред'явленні претензій щодо товару і/або послуги, і подальше посвідчення правочину може бути ускладнене.
Інтернет-запити щодо сторони угоди не дають яких-небудь інших результатів, крім записів у регістрах. Хоча домашня сторінка не є обов'язковим атрибутом, її наявність вказує на інтерес партнера по угоді до реклами власної діяльності та пошуку потенційних клієнтів за допомогою реклами. Особливо розумно звернути увагу на наведене вище обставина щодо великомасштабних угод, а також угод, які укладаються вперше.
Законні представники сторони угоди не знають про сферу діяльності та про пропоновані товари/послуги. Крім того, не виконуються вимоги, що виникають з законодавства та інших регулюючих актів у відповідній галузі (наприклад, реєстрації, дозволу, клопотання, повідомлення, ліцензії у відповідній сфері діяльності; сертифікати на товари особливого призначення тощо).
Якщо сторона угоди пропонує товар/послугу у великій кількості, для продажу яких необхідно наявність конкретного місця діяльності і працівників (наприклад, склад, магазин, виробнича будівля, салон тощо), підозри також може викликати той факт, що місцем діяльності сторони угоди є лише поштову скриньку, квартира або юридичну адресу іншого комерційного об'єднання. Підозра також може викликати той факт, якщо укладення угоди та/або демонстрація/передача товару здійснюється за межами місця діяльності підприємства (наприклад, заправки, паркування, пустирі).
Якщо сторона угоди пропонує товар у великій кількості або великомасштабну/галузеву послугу, то в плані здійснення операції та/або наявності товару/послуги підозра можуть викликати ті обставини, що у постачальника послуги можуть бути відсутні необхідні навички, знання, досвід і кошти.
Слід звернути увагу на вартість пропонованого товару і/або послуги: якщо вона набагато нижче або вище ринкової вартості, і відсутні логічні економічні обґрунтування для такої різниці в ціні, це може вказувати на податкове шахрайство в ланцюгу постачання.
При відсутності діючого номери продавець не має права додавати до вартості угоди ПДВ, а покупець не має права на кредит ПДВ. Слід зазначити, що податкова накладна не є єдиним документом, що посвідчує угоду, і є підставою для податкового кредиту, а слід керуватися фактичним фінансовим станом угоди.
При укладанні угод в перший раз і/або великомасштабних/дорогих угод не укладають договори, або вони носять загальний характер. Також не складаються інші можливі документи, що підтверджують здійснення операції (акти прийому-передачі товару/послуги, транспортна документація, сертифікати на товар, умови поставки та гарантії, цінові пропозиції та інші документи, що виникають з особливостей сфери діяльності).
Складання всіх перерахованих вище документів не є саме по собі не є обов'язковим, однак, якщо відповідні документи не будуть заповнені або збережені, існує ризик того, що в разі можливого спору в майбутньому не вдасться довести обставини, пов'язані з угодами. Отже, розумно збирати і зберігати документи щодо угод, які викликають обґрунтовані підозри або мають більшу суму оподаткування.
Коректне заповнення супровідних документів, що стосуються угод, є одним із способів ідентифікації товару, а також може служити основою для пред'явлення претензій до якості товару. Наприклад, в транспортних накладних і супровідних документах, CMR, товарних сертифікатах і рахунках правильно вказані дати, пункти відправлення та призначення, номери транспортних засобів, відправник, одержувач та дані перевізника, а також опис товару. Також зазначаємо, що транспортні документи є важливою процедурою для підтвердження імпорту, експорту і перевезень.
Якщо в документах (рахунку, актах, договорах тощо) наводиться загальний опис послуги та/або товару (наприклад, просто «будівельна послуга», «бізнес-консультування», «матеріали» і т. д.), то у відношенні угод, які відображаються подібним чином, може існувати ризик того, що надалі буде неможливо ідентифікувати фактичний зміст, обсяг і вартість угоди та/або товару.
Якщо операція фінансується за рахунок позики, і загальна інформація про займодателе не вселяє довіри, а умови позики є незвичайними (неіснуючі процентні ставки, відсутність застави, надто тривалі терміни повернення) можуть бути підстави для підозр в реальності надання/отримання позики.
Особливу увагу слід звернути на ситуації, в яких сторона угоди бажає отримати оплату товару та/або послуги готівкою у великому розмірі та/або платежі(передоплати)/перекази здійснюються особам, не пов'язаним з угодою. Приймаючи подібні умови оплати, надалі може бути важко довести оплату операції.
Хочу поділитися лайфхаком, як можна заощадити на податках підприємства, використовуючи, так би мовит..
Давай допоможу тобі витратити гроші :)